Гасати, са́ю, єш, гл. Бѣгать, прыгать, метаться, усердно танцовать. Гасав і я, як божевільний по степах за кабардою. К. ЧР. 94. «Сіль сиплеться з кишені, сіль»! кажуть чумакові, а він гаса. «А вже, — каже, — мені не бо солі, коли грають на басолі». Ном. № 10076.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 276.