Гаряч, чу, м. Сбитень. Дуже змерз був, а як напився гарячу, то й зігрівся. Екат. (Залюб.).
Гаряч, ча, че Краткая форма отъ гарячий. Лучче мені, моя мати, гаряч камінь їсти. Чуб.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 276.