I. Гаман, на, м. Кожаный мѣшочекъ для храненія табаку, карманныхъ вещей; мошна, кошелекъ. Чуб. V. 919. Загубила чотирі гроші з гаманом. Ном. № 12533. Товчуть, як жиди гамана. Десь у мене був з кулями гаман. АД. І. 173. Ум. Гаманець, гаманчик. Аф. 354. «Ти курець?» — Курець, ясновельможний пане. «А є люлька й гаманець?» Рудч. Ск. II. 202. Ув. Гаманище, гаманяка.

II. Гаман, на, м. Еврейскій праздникъ: Аманъ. Гаман не свято, трясця не хороба. Ном. № 5520.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 269.