Гальмувати, му́ю, єш, гл.

1) Тормозить. У гору йду — не бичую, із гори йду не гальмую. Мет. 460.

2) Останавливать мельничное колесо.

3) Переносно: препятствовать, задерживать. Хто де не дума — там ночує, хотів де бігти — там гальмує. Котл. Ен. VI. 42.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 269.