Гайно нар. Мѣшкотно, медленно.

Гайно, на, с.

1) Навозъ, испражненія. Ном. № 7916; № 6572.

2) Подстилка соломы для скота. О. 1862. ѴІІІ. 49.

3) Медвѣжья берлога. Шух. L 22.

4) Безпорядокъ. гайном стояти. Быть въ безпорядкѣ. Казала, що все прибрала в хаті, аж бачу, що все такечки й стоїть гайном.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 266.