Гайний, а, е.

1) Мѣшкотный, медленный. Гайна робота. Вх. Зн. 9.

2) = Гаєвий. Повій, вітре гайний. Гол. II. 793.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 265.