Гадячий, а, е.

1) = Гадовий, гадючий. Мил. М. 48. Сім голов гадячих. Гн. І. 22.

2) Гадяче зілля. Раст. Veronica chamaedrus. Вх. Пч. II. 37.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 264.