Гадюччя, чя, с. соб. Гадюки. Тілько й видко між кущами, що гадюччя й ящірок. Щог. Сл. 123.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 264.