Гавкучий, а, е. Громко лающій, часто лающій. Це в нас гавкучий собака. — Щеня гавкуне. К. Дз. 49.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 262.