Віл, вола, м.

1) Волъ. Ой воли ж мої та половії, чом ви та не орете? Н. п.

2) Родъ дѣтской игры. Ив. 21. Ум. Волик, воличок, волонько. Ой везут козака, везут козаченька та сірими волошками. Гол.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 238.