Відьма, ми, ж.

1) Вѣдьма. Гірша відьма вчена, як родима. Ном. № 235.

2) Бабочка махаонъ, длиннохвостка, Papilio machaon. Радом. у.

3) Родъ карточной игры, подобной русскому фофану. КС. 1887. VI. 464. Ув. Відьмище, відюга, відюха. Г. Барв. 449. Ту хату я знайшов одначе, в которій відьмище жила. Алв. 83. Проклята відюха причарувала. К. ПС. 46.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 235.