Відхиляти, ля́ю, єш, сов. в. відхилити, лю, лиш, гл.

1) Отклонять, отклонить; отвращать, отвратить, отвести. МВ. І. 21.

2) Пріотворять, пріотворить. Відхили трошки двері. Двері були відхилені, то я й зазирнув. Харьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 232.