Відтягати, гаю, єш, сов. в. відтягти, гну, неш, гл.

1) Оттаскивать, оттащить, отволочь.

2) Оттягивать, оттянуть, отвлекать, отвлечь.

3) Гласу не відтягне. Не въ силахъ отвести голосъ, заговорить. Лежить, гласу не відтягне ніякого: ні, вже, кажу, не лийте води, не піднімається. Новомоск. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 232.