Відслу́га, ги, ж.

1) Отслуживаніе. Забрав гроші, а тепер мусить іти у відслугу,

2) Отплата, вознагражденіе за что-либо. От же тобі за твоє добро й наша одслуга. ЗОЮР. II. 69.

3) Конецъ службы. Лишила дома слугу на відслузі, свекруху в недузі. Гол. І. 158.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 229.