Відсиджувати, джую, єш, сов. в. відсидіти, джу, диш, гл. Отсиживать, отсидѣть. Піду у монастир відсиджувати за шкуру. Чуб.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 228.