Відпроваджувати, джую, єш, сов. в. відпровадити, джу, диш, гл.

1) Отправлять, отправить, отсылать, отослать, отвести; спроваживать, спровадить, прогнать. Завтра відпровадить у Прилущину двісті жолнірів, щоб вони спалили Ржавець. Стор. МПр. 99.

2) Проводить, провести. Нам пошли, Боже, вік і здоров’я, щоб цей празник одпровадить, нового году діждать легенько. Ном. № 11573.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 225.