Відповідати, даю, єш, сов. в. відповісти, вім, віси, гл.

1) Отвѣчать, отвѣтить. І відповідав, кажучи: Ім’я моє легіон. Св. Мр. V. 9. Я, молоденька, уміла відповісти. Чуб. V. 698.

2) Соотвѣтствовать.

3) Отвѣчать, быть отвѣтственнымъ, отвѣтить.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 223.