Відпарювати, рюю, єш, сов. в. відпарити, рю, риш, гл.

1) Распаривать, распарить. Тепер одпарь лозину та й гни її.

2) Только сов. в. Высѣчь, побить.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 222.