Відмітати, таю, єш, сов. в. відмести, ту, теш, гл.

1) Отметать, отмести.

2) Отбрасывать, отбросить. Що відмітаємо в час літній ногами, тоє з охотою б взімі і руками. Ном. № 559.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 220.