Відмуровувати, вую, єш, сов. в. відмурува́ти, ру́ю, єш, гл.

1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати.

2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 221.