Відмолювати, люю, єш, сов. в. відмолити, лю, диш, гл. Отмаливать, отмолить. Щоб відмолювали тяжкії мої гріхи. Стор. Буду просить Бога…. може ще і одмолю його (сина). Рудч. Ск. II. 115.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 220.