Відмикати, каю, єш, сов. в. відімкнути, ну, неш, гл. Отпирать, отпереть. Одмикай скриню. ЗОЮР. І. 257. Прийшов і двері відмикає. Шевч. Оддай, сину, райські ключі…. відімкнути рай і пекло. ЗОЮР. 243.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 219.