Про УКРЛІТ.ORG

відказувати

Відказувати, зую, єш, сов. в. відказати, жу, жеш, гл.

1) Отвѣчать, отвѣтить. Як Христа дочитаються, то не одказуючи йому: «воистину воскресе», побажай чого: так і станеться. Ном. № 289. Ішов козак дорогою: «помагай-бі, женче!» Вона ж йому відказала! «Здоров бувай, серце.» Н. п.

2) Оставлять, оставить въ наслѣдство, завѣщать.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 214.

вгору