Відділяти, ля́ю, єш, сов. в. відділити, лю, лиш, гл. Отдѣлять, отдѣлить; удѣлять, удѣлить. Одділи маненьку часточку землі на моє ім’я. Чуб. І. 143. Одділив йому половину царства. Рудч. Ск. II. 75.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 211.