Віддихати, хаю, єш, сов. в. віддихати, хаю, єш и відітхнути, ну, неш, гл.

1) Переводить, перевести духъ, стать свободно дышать. Дише, дише, поки віддише.

2) Отдыхать, отдохнуть. Полягайте та віддиште трохи. Рудч. Ск. І. 92. Прийшов у ліс і ліг оддихати. Чуб. І. 5. Сіла одітхнути. Левиц. І. 39.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 211.