Віддирати, раю, єш, сов. в. віддерти и відідрати, деру, реш, гл.

1) Отдирать, отодрать, отрывать, оторвать. Відірвав нитки, утяг у голку та й почав пришивати до чумарки те, що віддер. Харьк.

2) Только несов. в. Отплясывать, откалывать. Метелиці та гопака гуртом віддирають. Шевч.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 211.