Відгукувати, кую, єш, сов. в. відгукати, каю, єш, гл.

1) Выкликать, выкликать. Куди се ти так забрався, що ледве-не ледве відгукав тебе. Кіев. г.

2) Звать обмершее дитя съ цѣлью привести его въ чувство. Мил. 19.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 210.