Відгрібати, ба́ю, єш, сов. в. відгребти, гребу, беш, гл.

1) Отгребать, отгресть. Які руки загрібали, щоб ті і відгрібали. Чуб. І. 99.

2) Отбрасывать, отбросить, отталкивать, оттолкнуть (ногою, рукою). Літом одгрібають ногами, а взімі брали б руками. Ном. № 559.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 209.