Відгортати, таю, єш, сов. в. відгорнути, ну, неш, гл.

1) Отгребать, отгресть. Відгорни жар з припічка у піч. Землю відгорта. Мнж. 129. Відгорнули пісок.

2) Отворачивать, отворотить. Відгорнув полу, сягнув до тішені.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 209.