Відводити, джу, диш, сов. в. відвести, веду, деш, гл.

1) Отводить, отвесть. Одведи її додому.

2) Отстранять, отстранить.

3) Взводить, взвесть. Одвів курка і вже хотів…. стріляти. Чуб. І. 154.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 207.