Відвисати, са́ю, єш, сов. в. відвиснути, ну, неш, гл.

1) Отвисать, отвиснуть. Спідня губа відвисла. Левиц. І. 15.

2) Свѣшиваться, свѣситься, повиснуть. З-під очіпка відвисло пасмо сивої коси. Левиц. І. 3.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 206.