Відбиватися, ваюся, єшся, сов. в. відбитися, діб’юся, б’єшся, гл.

1) Отбиваться, отбиться. Од троянців одбивались. Котл. Ен. VI. 62.

2) Удаляться, удалиться, отдаляться, отдалиться, отбиться. Від роду відбилася. Чуб. V. Тут родилася, тут хрестилася, у чужую сторононьку да й відбилася. Мет.

3) Отражаться, отразиться. В прозорій воді відбиваються золоті верхи. Левиц. І.

4) О кобылѣ: случиться съ жеребцомъ. Шух. I. 211.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 204.