Від’Їдатися, даюся, єшся, сов. в. від’їстися, їмся, їсися, гл.

1) Откармливаться, откормиться.

2) Їсти як зварить, то не від’їсися. Такъ вкусно сварить, что все ѣлъ бы. Св. Л. 17.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 214.