Вівсяник, ка, м.

1) Овсяный хлѣбъ. Голодному й вівсяник добрий. Ном. № 1209.

2) Названіе лошади въ загадкѣ. Прибігли штрики-брики, ухватили далду-балду, почули м’якинники, пазили гречаникам: «сідайте на вівсяники, доганяйте штрики-брики, віднімайте далду-балду» (вовки, свиня, собаки, люде, коні). Ном., стр. 294, № 122.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 203.