Воюватися, воююся, єшся, гл.

1) Воевать. Турецький цару, виїдь на войну, воюватися, муштруватися. Мет.

2) Драться. Приходить до неї та й каже їй: ну що, ходім, бабо, воюваться. Рудч. Ск. I. 53.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 257.