Воріття, тя, с. Мѣсто у воротъ. Перві свати по за воріттю, другі свати з кіньми під сіньми. Н. п.

Воріття, тя, с. Возвратъ, возвращеніе. Є каяття, та нема воріття. Ном. № 2240. См. Вороття.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 254.