Вороний, а, е.

1) Вороной. Стояв кінь вороний у наряді. Мет. 98.

2) Чорный. Посередині колодязь, а там вода аж ворона. ЗОЮР. II. 50. Ум. Вороненький.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 255.