Воронець, нця, м.

1) Вороной конь. Ой дайте мені коня воронця, коня воронця і гострого меча. Мет. 339.

2) Напитокъ изъ водки съ медомъ.

3) Раст. а) Paeonia tenuifolia L. ЗЮЗО. І. 130. б) Spirala Filipendula L. ЗЮЗО. І. 137.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 255.