Волок, ка, м.

1) Бредень. В ставу було чималенько лящів; ніхто їх не ловив, — ні волоком, ні в’ятірами. Гліб. Чорний волок випив води ставок. Ном. стр. 299, № 316.

2) Веревка, съ помощью которой тянуть волами копны сѣна, бревна и пр.

3) Нерасколонный чурбанъ, бревно. Вх. Зн. 8. Ум. Волочок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 250.