Возовий, а, е.

1) Телѣжный. Возове колесо.

2) Упряжной. Да сто коней верхових, а сімдесят возових. Мет.

3) Проѣзжій, ѣдущій возомъ. Да брали мито-промито: од возового по пів-золотого, ой пішого пішеницї по три денежки мита брали. АД. ІІ. 21.

4) Шлях возовий. Проѣзжая дорога. Канев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 248.