Водяник, ка, м.

1) Сосудъ для воды. Ум. Водянчик. Онде у водянчику вода. Кв. І. 240.

2) Водяной (бѣсъ). Левч. 37.

3) = Водник. Вх. Лем. 400.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 247.