Вишкрібок, бка, м.

1) Небольшой хлѣбецъ изъ остатковъ тѣста въ квашнѣ.

2) Послѣдній ребенокъ въ семьѣ (насмѣшливо).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 201.