Виходитися См. Вихожуватися.

Виходитися, диться, сов. в. вийтися, деться, гл. безл.

1) Только несов. в. Выходить. А з дверей виходилось на один широкий ґанок. Федьк.

2) Выходить, выйти, случиться. Пішли, — аж не так вийшлося. О. 1862. VI. 59.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 197.