Витівати, ва́ю, єш, сов. в. витіяти, тію, єш, гл.

1) Выдумывать, выдумать, затѣвать, затѣять. Там таке витіва, шо й миру не подобно. Харьк. Се вже, мабуть, не зовсім по Божому, а люде сами витіяли. ЗОЮР. II. 288.

2) Выдѣлывать, выкидывать, выкинуть. Мнж. 93.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 192.