Витрачувати, чую, єш, сов. в. витратити, чу, тиш, гл.

1) Истратить, израсходовать. Витратила все, що мала. Єв. Мр. V. 26. Було трохи масла, та вже витратила.

2) Губить, погубить, истребить.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 194.