Витися, в’юся, в’єшся, гл.

1) Виться, обвиваться, увиваться. Як хмелині вгору виться? тичини немає. Мет. 79. Коло носа в’ється, а в руки не дається. Ном. № 1933. Коло серця козацького як гадина в’ється. Шевч. 31. Коло тебе будуть роями витись панни. Левиц. І. 262.

2) Виться, быть свиваему. Де се гілечко вилося? Мил. 140.

3) Развѣваться. Над річкою над Дунаєм короговка в’ється. Н. п.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 192.