Вистроювати, строюю, єш, сов. в. вистроїти, строю, їш, гл.

1) Наряжать, нарядить.

2) = Будувати, збудувати. Вистроїв їм хату. Рудч. Ск. І. 164.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 190.