Високий, а, е.

1) Высокій. Високий до неба, а дурний як треба. Ном. № 6347. Долина глибока, а могила висока. Мет. 79.

2) Высоко находящійся. Пошли, Боже, щастя з високого неба. Мет. 65.

3) Возвышенный. Ум. Височенький. Вийшла височенька дівчина. Стор. І. 99.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 188.