Висок, ска, м.
1) Високъ, Сивизна на висках. Ном. № 8709.
2) Отвѣсъ (у каменьщиковъ). Сумск. у. Ум. Височок. МВ. (О. 1862. І. 92).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 188.
а
б
в
ґ
г
д
е
є
ж
з
и
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Висок, ска, м.
1) Високъ, Сивизна на висках. Ном. № 8709.
2) Отвѣсъ (у каменьщиковъ). Сумск. у. Ум. Височок. МВ. (О. 1862. І. 92).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 188.