Висмоктувати, тую, єш, сов. в. висмоктати, вчу, чеш, гл. Высасывать высосать. Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку. Левиц. І. 137. Висмоктав з самого серця кров. Стор. МПр. 32.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 188.